Шановний пане Мере! Звертаємося до Вас із проханням звернути увагу на серйозну проблему соціальної ізоляції та відсутності можливостей працевлаштування для людей з інвалідністю, зокрема тих, хто має епілепсію. Особи з інвалідністю з дитинства, які страждають на епілепсію, практично не мають шансів знайти роботу. Приватні підприємства та підприємці здебільшого відмовляються їх працевлаштовувати, мотивуючи це страхом відповідальності чи відсутністю умов. Унаслідок цього багато таких людей змушені сидіти вдома, часто без можливості самостійного заробітку. Добре, якщо батьки мають змогу їх утримувати, але що робити тим, у кого такої підтримки немає? Такі люди, незважаючи на свій діагноз, здатні до виконання легкої, нестресової праці. Вони мають право на соціалізацію, на участь у житті громади, на гідність. Але замість цього вони стикаються з байдужістю, нерозумінням і соціальним відторгненням. Просимо Вас: 1. Ініціювати створення спеціальних робочих місць у комунальних установах міста, адаптованих під потреби людей з інвалідністю та епілепсією. 2. Розробити міську програму підтримки роботодавців, які погоджуються брати на роботу таких людей (наприклад, через податкові пільги, дотації, інформаційну підтримку). 3. Створити простір для соціалізації осіб з епілепсією — через громадські майстерні, творчі ініціативи, курси, які допоможуть цим людям відчути себе потрібними. 4. Забезпечити інформаційну кампанію для зменшення стигматизації епілепсії та інших невидимих інвалідностей у суспільстві. Ми віримо, що Кременчук може стати прикладом інклюзивного міста, яке піклується про всіх своїх мешканців — незалежно від стану їхнього здоров’я. З повагою від мешканців міста Кременчук