В рамках кампанії декомунізації на травневу сесію Кременчуцької міської ради виноситься питання про перейменування 12 вулиць міста. Раніше вже були перейменовані більше 100 вулиць Кременчука з радянськими назвами. Але, на жаль, серед перейменованих об’єктів дуже мало з’явилося назв, присвячених Кременчуку та його унікальній історії. Сьогодні ми ще маємо шанс увіковічнити пам’ять про видатних земляків в кременчуцьких об’єктах топоніміки. Вулиця Маршала Жукова може носити ім’я Миколи Воскобойнікова, уродженця Кременчука, учасника Першої світової війни, кавалера шести військових нагород, який боровся за Незалежність нашої держави в лавах Армії УНР. Полковник Воскобойніков був начальником штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР. За спогадами сучасників, помер від перевтоми у 1919 році. Вулицю Ульянова варто було б перейменувати на вулицю Броніслава Урбанського, нашого земляка, підпоручика Війська Польського, який був страчений НКВС в Катинському лісі у 1940 році. Пам’ять про трагічні сторінки нашої історії повинна зберігатися, щоб подібні речі ніколи не були повторені. Крім цього, увічнення пам’яті уродженця нашого міста, життя якого було пов’язане з Польщею, сприятиме налагодженню дружніх стосунків між українським та польським народами. Вулиці Паші Ангеліної можна дати ім’я Мане-Каца, українського, французького, ізраїльського живописця і скульптора, який також народився в Кременчуці. Твори Мане-Каца представлені у провідних музеях світу (Метрополітен у Нью-Йорку, Музей у Люксембургському саду у Парижі), а в ізраїльському місті Хайфа відкрито Музей Мане-Каца, у якому представлені кількасот власних творів художника та зібраних ним різноманітних предметів образотворчого й ужиткового мистецтва. Пропонуємо міському голові Віталію Малецькому та Кременчуцькій міській раді перейменувати названі вулиці. Це дасть можливість увічнити у назвах вулиць унікальні сторінки історії нашого міста, залишити у пам’яті нащадків пам’ять про видатних особистостей, які народилися в Кременчуці.